IMG_0904_sm* * *
А серце досі крається й болить,
І невигойний біль той не вщухає,
І жодних ліків від жалю немає,
І смуток не щезає ні на мить…

А люди – ті ж, і все довкола – те ж,
Знов у саду цвітуть весняні квіти,
Та тільки ти у сад той не прийдеш,
Весні й онукам не будеш радіти…

Мені казали: стихне, відболить,
Потрібен час, і треба жити далі…
Але куди подітись від печалі
Й журби, що не щезає ні на мить…
1-04-2014