Тарас Коковський

***
Так зла
багато
кожну мить
і мало
неба…
Нам вже
потрібно
боронить
себе
від… себе.

31 травня 2014 року

***
Важливо збагнути,
діти, –
вас люблять
батьки,
та все ж
не тільки
себе жаліти,
а й інших
потрібно
теж…

31 травня 2014 року

***
У кожного свинства, друже,
Завжди буде свій гаврош…
Коли нам плюють у душу,
Не треба казати: дощ…

31 травня 2014 року

***
Схаменіться,
я благаю,
люди!
Каяття і милосердя –
де?
Мало не щодня
якийсь Іуда
на Голгофу
Господа веде.
Стільки зради,
підлості,
облуди –
чаша ця
нікого не мине…
І Пілат
вагатися не буде,
і Ісуса
знову розіпне…

31 травня 2014 року

Світлій пам’яті дружини (1959-2014)
і тестя (1933-2014)

***
Цього горя
не зміряєш
кроками,
не об’їдеш,
і не обійдеш…
Завітали ті
гості непрохані –
перейшли
через хату
два похорони,
І змінили усе, –
нас теж…

І таке все
невтішне,
і зболене,
оповите печаллю,
і щем
запевняє,
що плакать
дозволено,
і ми Господа
нашого
молимо,
і ми плачемо,
разом
з дощем…

Господи, нас спаси, сохрани і помилуй, і сотвори рабам Твоїм
Надії та Петру вічную пам’ять.
29 травня 2014 року

Світлій пам’яті дружини Надії (1959-2014)

***
Чом журюся я, дітки, і плачу,
Щойно свій переступлю поріг?
– Почуваюся винним неначе,
Що бабусі для вас не вберіг…

28 травня 2014 року

***

…під час проведення АТО в Донецьку
було знищено понад 100 терористів…
(З новин)

Ті, що в Донецьку трупом полягли –
«Свої» й чужинці – нелюди, падлюки
Колись також маленькими були,
До матерів просилися на руки…
По хаті вперше йшли і в перший клас,
В дворі м’яча ганяли пацанами…
А потім вбити вирішили нас,
І відреклися – і Христа, і мами…

28 травня 2014 року

***
Якби ти мала, душе моя крила,
Якби би вміла, вбогая, літать,
То ти б до неба миттю полетіла,
Щоб душу там коханої шукать,
І не вертать…

26 травня 2014 року

***
Так страшно звикати до крові,
До жаху, до болю, різні,
До того, що сильні й здорові
Вмирають щодня на війні
О, ні!…

Найкращі сини України
Заради її майбуття
Стоять у бою до загину
І жертвують власним життям –
Затям!

Щоб ми могли бути з тобою,
Ростити дітей і любить,
Хтось мусить до рук брати зброю
І нас захищаючи, вбить!..
З цим жить…

І знов матері у зажурі,
Дружини у чорних хустках,
Бійці-побратими похмурі
Стоять біля трун в пелюстках
На хрестах…

І сироти плачуть за татом…
О, Боже, спаси й сохрани,
І суд справедливий над катом,
Якому добро від війни, –
Вчини…

27 травня 2014 року 

***
…у бою з терористами загинули 20 українських вояків…
(З новин)

Жахливий сон мені приснився нині,
Немовби я десь поле мінував,
А потім спохватився: та ж дитині
Мало життя, невинній, не забрав!
Прокинувся зненацька серед ночі,
Тінь від ялини кралась до вікон…
Ні, я не можу вбити і не хочу!
І враз збагнув, що то був тільки сон…

25 травня 2014 року