***сад

Ти була
долею
і променем,
вишневим садом
коло хати…
Так важко
повертать
до споминів,
так добре –
спомини ті мати…

3 червня 2014 року

Світлій пам’яті дружини (1959-2014)IMAG0912 [1024x768]
і тестя (1933-2014)

***
Цього горя
не зміряєш
кроками,
не об’їдеш,
і не обійдеш…
Завітали ті
гості непрохані –
перейшли
через хату
два похорони,
І змінили усе, –
нас теж…

І таке все
невтішне,
і зболене,
оповите печаллю,
і щем
запевняє,
що плакать
дозволено,
і ми Господа
нашого
молимо,
і ми плачемо,
разом
з дощем…

Господи, нас спаси, сохрани і помилуй, і сотвори рабам Твоїм
Надії та Петру вічную пам’ять.
29 травня 2014 року

Світлій пам’яті дружини Надії (1959-2014)

***
Чом журюся я, дітки, і плачу,
Щойно свій переступлю поріг?
– Почуваюся винним неначе,
Що бабусі для вас не вберіг…

28 травня 2014 року

 

***nebo
Якби ти мала, душе моя крила,
Якби би вміла, вбогая, літать,
То ти б до неба миттю полетіла,
Щоб душу там коханої шукать,
І не вертать…

26 травня 2014 року

 

 

 

 

***IMAG3597 [1280x768]
Ти ще досі присутня незримо,
Наче вийшла на деякий час,
А душа під крільми херувима
Вже назавжди покинула нас…
Так сумуємо ми за тобою,
Розповісти – не вистачить слів…
Там немає ні смутку, ні болю,
Де Спаситель тебе перевів,
Допровадив на тихую воду,
Твоя чаша – то надмір пиття.
Той, Хто вмерти за тебе дав згоду,
Дарував тобі вічне життя.

22 травня 2014 року

Image***
Я раніше
Не знав,
Що це –
Жити минулим,
Повертатись
Щодня
До колишніх
Подій,
До усього,
Що з нами
Відбулось
І було,
Відцвіло
І спливло,
Як листки
По воді…

15 травня 2014 р.

 

Image

Все здається – ти вийдеш із хати,
Посміхнешся з порога мені,
Будеш внука в саду колисати,
І співатимеш ніжно пісні,
Нову книжку покажеш Максиму,
Зачаруєш казками Тимка
Про Телесика, Коцького, зиму,
І солом’яного бичка…
Підійдеш до вишневої гілки,
Приголубиш рукою квітки,
Що над ними вже трудиться пчілка,
І оглянеш усі закутки…
Милуватимеш радісним сміхом
Незабутнім, немов зорепад…
=======================
Так далеко десь час той поїхав,
І ніколи не верне назад.
Та лиш серце і досі не втямить,
Чом замовкли казки і вірші,
Чом нема вже бабусі і мами
Й так незатишно стало душі…

15 травня 2014 року