ВИБРАНІ ВІРШІ, ПЕРЕКЛАДИ. ВИДАННЯ ДРУГЕ, ДОПОВНЕНЕ.

Advertisements

***
Який це біль-
Від тих,
Кого ти знаєш,
Хто поруч був
З тобою
Стільки літ,
Почути те,
Від чого ти
Вмираєш,
І робиться немилим
Цілий світ…
І марно щось
Доказувати всує,
Що ти – не той,
Ти – інший,
Не такий,
Що підлим буть
Тобі вже
Не пасує –
Не ті чесноти,
І не ті роки…

11-12-14

***
Подарувала мила рукавички-
Тепер морози люті не страшні,
Бо в них тепло коханої панички,
Котре не дасть замерзнути мені!

1 грудня 2014 року

***LOVE
Яке це щастя,
Милий Боже,
Що Ти
Відшукав нас
У цьому
Шаленому світі
Самотності
Серед людей,
Душі яких
Генерують думки,
Слова, і почуття
На іншій хвилі…
Ти дав нам
Одне одного,
Поєднав нас
Дотиком Свого
Милосердя,
Благословив нас
На любов, котра
Переповнює
Наші серця
Ніжністю
І вдячністю…

1 грудня 2014 року

***
Найщасливіші дні в житті
я в Бога вимолив, кохана,
у тобі все, що я хотів,
моя любове довгождана…

28.11.2014

***IMG_1036_sm (Копіювати)
Здавалось,
після всього,
що випало
в житті,
після всіх
негараздів,
перипетій,
викрутасів долі,
злетів і падінь,
втрат і розчарувань,
кількох рятунків
Всевишнім
від смерті –
не боюся
вже нічого…
Помилявся –
я боюся нині
відчинити
дверцята шафи,
в котрій
на плечиках висять,
досі зберігаючи
твій запах
твої сукні,
блузочки,
косинки…

8 листопада 2014 року

“Усі ми, як листки вербові, на темній і сумній воді…” (З пісні)

***DSC_6630 [HDTV (720)]
Кораблики вербові
На воді
кружляли
Веселим табунцем,
Бавлячись
З вітерцем,
Тішились,
Наче малі діти,
Що нарешті
на волі!,
Мчали навипередки
Приспаним ставком у парку,
І мріяли
про море…
Та за якусь мить
Усі вони опинились
В тенетах
Затонулих нещодавно
Вітрильників,
човників, галер,
А під ними,
На дні,
У тихій осінній воді
Вербовим  листочкам
Снилося літо
І мамині колисанки…

7 листопада 2014 року