Ми тут будемо, не поїдем
Нікуди з рідної землі,
Коли її обсіли біди
Й плюндрують кляті м-лі…
Вона у снах до нас прилине
На журавлиному крилі,
Вона віддячить, що не кинув,
І разом з нею ніс жалі.
Як ми минемось – прийдуть другі,
Не подадуться в чужину,
Щоб вмерти там від смутку й туги –
Лиш би не думать про війну.
Ми тут будемо до загину,
На нашій, не чужій землі,
Бо ще не вмерла Україна –
Затямте, кляті м-лі.
17.01.26
17 Січня, 2026
Ми тут будемо
Posted by taraskokovskyi under Некатегоризовано | Позначки: Україна, війна, вірші, долі, нові вірші, поезія |Напиши коментар
7 Березня, 2020
Окозамилування (на тему селфі)
Posted by taraskokovskyi under Поезія | Позначки: 2020, окозамилування, поезія |Напиши коментар
Милуватися можна природою,
Краєвидами досі незнаними,
А не тільки своєю вродою,
Не лише собою, “коханими” 🙂
27 Лютого, 2020
Почувши сміх дитячий у дворі
Posted by taraskokovskyi under Поезія | Позначки: 2020, поезія |Напиши коментар
Почувши сміх дитячий у дворі,
Котрий бринить немов ручай весняний,
Умить збагнеш – як швидко догорів
Життя земного каганець глиняний.
3 Жовтня, 2019
Збірка новел “Цвіт споришу”
Posted by taraskokovskyi under Проза | Позначки: Проза, благословен, збірка новел |Напиши коментар
Три томи роману дружини Лесі”Благословен, хто йде..” про часи ранньої Християнської Церкви та мою книжку новел “Цвіт споришу” можна придбати через мережу книгарень “Навчальна книга-Богдан”
* Роман “Благословен, хто йде…” (1-3тт).
* Збірка новел “Цвіт споришу”
2 Вересня, 2019
Присвята Василю Сліпаку
Posted by taraskokovskyi under Поезія | Позначки: Василю Сліпаку, поезія |Напиши коментар
Усе минеться й в Лету кане,
Чоло хреститиме рука,
Лише той біль не перестане,
Що більш немає Сліпака…
Нечистим помислом чи ділом
Святої справи не зневаж,
Бо ще свіча не догоріла…
Маестро! Зараз вихід ваш!
2 Вересня, 2019
До того ж смерть – ще й руйнівник ілюзій,
Котрими кожен тішився і жив –
Покійних не згадають “любі друзі”,
А тільки ті, хто справді їх любив…
Хоч ми собі й плекаємо надії
Про вервицю жалоби і квітки –
Минає час…Він шкодувать не вміє,
І одиноко миготять свічки…
2 Вересня, 2019
Ні-ні, це все не випадково,
Що нас стосується обох,
Бо на початку було Слово,
Бо все в житті провадить Бог.
2 Вересня, 2019
В лицемірством прикрашених учтах
Боже ймення не згадуйте всує,
Ні себе, ані Бога не мучте
Тим, що вам аж ніяк не пасує…
13 Грудня, 2018
В очікуванні Різдва
Posted by taraskokovskyi under Поезія | Позначки: В очікуванні Різдва, поезія |Напиши коментар
Світ анітрохи не змінився,
І люди в ньому ті ж самі.
Христос для того народився,
Щоб кожен з нас спастися міг.
13 Грудня, 2018
Вони зберуться…
Posted by taraskokovskyi under Поезія | Позначки: вони зберуться, поезія |Напиши коментар
Вони зберуться, будьте певні,
У кодло, зграї, табуни,
Щоб з горла вирвать наші кревні
Без почуття жалю й вини…
Тарас Коковський 